Смотреть что такое ЗАРУЧЕНИЙ в других словарях:

ЗАРУЧЕНИЙ

зару́чений дієприкметник

ЗАРУЧЕНИЙ

ад'єктиввід слова: заручитипомолвленный

ЗАРУЧЕНИЙ

просватанный; помолвленный; обручённый

ЗАРУЧЕНИЙ

ім. Особа, над якою здійснюють або здійснено обряд заручин; обручник

ЗАРУЧЕНИЙ

-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до заручити. || у знач. ім. заручений, -ного, ч.; заручена, -ної, ж. Той (та), що заручився (заручилася), кого заручили

ЗАРУЧЕНИЙ

-а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до заручити.|| у знач. ім. заручений, -ного, ч. ; заручена, -ної, ж. Той (та), що заручився (заручилася), кого заручи

T: 198 M: 4 D: 3