зверта́ння• звертання- синтаксична одиниця — слово або сполучення слів, що називають особу чи предмет, до яких звертається той, хто говорить. Поширене ... смотреть
ЗВЕРТАННЯ – ЗВЕРНЕННЯЗвертання, р. мн. -ань. 1. Дія за знач. звертати, звертатися: звертання з шляху, звертання дитини до дорослого. 2. Вислів, думка, ... смотреть
-я, с. 1) Дія за знач. звертати 1) і звертатися 1), 3). 2) Вислів, думка, прохання і т. ін., спрямовані до кого-небудь. || лінгв. Слово або сполучення... смотреть
-я, с. 1》 Дія за знач. звертати 1) і звертатися 1), 3).2》 Вислів, думка, прохання і т. ін., спрямовані до кого-небудь.|| лінгв. Слово або сполученн... смотреть
імен. сер. родудія/процесвід слова: звертати, звертатися- вислiв, думка, прохання спрямованi до кого-небудьобращение
риторична фігура, що містить у собі назву особи у кличному відмінку, до якої звернена мова: Ой ти, дівчино, з горіха зерня, Чом твоє серденько — колюче терня (І. Франко).... смотреть
зверта́ння[звеиртан':а]-н':а, р. мн. -ан'
【中】1) 见 звернення2) 语 呼语
1) (кудись) turning2) (до когось) appeal; (у листі) salutation
Абарачэннезваротзваротак
Зверта́ння, -ння, -нню, -нням
зверта́ння іменник середнього роду
абарачэннезваротзваротак
{звеирта́н:а} -н:а, р. мн. -а́н.
Hänvändelse
Henvendelse
Henvendelse
абарачэнне зварот зваротак
грам. обращение
вчт обращение
მიმართვა
звертання – звернення Звертання – дія за значенням “звертати, звертатися”. Звертання з шляху, звертання батька до сина. А також – вислів, думка, прохання, спрямовані до когось; у мовознавстві – слово або сполучення слів, що називають особу чи предмет, до яких звертаються: епітетне звертання, риторичне звертання, займенникове звертання. Звернення – 1. Дія за значенням “звернути, звернутися”. Звернення до джерел. 2. Сповіщення, розпорядження або заклик, привітальна промова, адресована народові, громадськості, якомусь колективові, організації тощо. Звернення до учасників ІІІ Всесвітнього форуму українців, звернення до освітян.... смотреть
обращение к программе