АНУЇТЕ́Т, у, ч., фін.1. Вид державної позики, з якої кредитор періодично одержує певний дохід (ренту), що встановлюється з розрахунком на поступову спл... смотреть
рос. аннуитет (фр. annuite — щорічний внесок, від латин. annus — рік) — різновиди щорічної державної позики, від якої кредитор щорічно одержує дохід (ренту) у вигляді процента, який встановлюється з розрахунком на поступову сплату кредитної суми (боргу) й процентів з нього.... смотреть
ануїте́т (франц. annuite – щорічний внесок, від лат. annus – рік) у капіталістичних країнах вид державної позики, з якої кредитор періодично одержує певний доход (ренту), що встановлюється з розрахунком на поступову сплату боргу й процентів з нього.... смотреть
-у, ч. 1) Вид державної позики, з якої кредитор періодично одержує певний дохід (ренту). 2) Пенсія, що її сплачують ануїтентам.
ануїтет; ч. (фр., щорічний внесок, від лат., рік) вид державної позики, з якої кредитор періодично одержує певний доход (ренту), що встановлюється з розрахунком на поступову сплату боргу й процентів з нього.... смотреть
-у, ч. 1》 Вид державної позики, з якої кредитор періодично одержує певний дохід (ренту).2》 Пенсія, що її сплачують ануїтентам.
(англ. anuity) 1. внесок, що періодично сплачується (щорічна рента). 2. тип термінової державної позики із щорічним погашенням боргу.
фін.annuity
ім (щорічна виплата, зумовлена договором чи іншим юридичним актом) annuity
ануїте́т іменник чоловічого роду
ануїтет, -у
annuity.
імен. чол. роду