ЗУМО́ВЛЮВАТИ (бути умовою чого-небудь), ОБУМО́ВЛЮВАТИ, ВИЗНАЧА́ТИ, ВИЗНА́ЧУВАТИ рідко. — Док.: зумо́вити, обумо́вити, ви́значити. Долю книги зумовлюють... смотреть
ЗУМОВЛЮВАТИ – ОБУМОВЛЮВАТИЗумовлювати, -юю, -юєш. Бути причиною чогось, створювати умови для виникнення чогось, викликати щось, спричиняти; будучи умов... смотреть
недок. зумовлювати, док. зумовити1) (обмежувати якимись умовами) to stipulate, to specifyзумовлювати угодою — to stipulate by the contract (agreement)2... смотреть
-юю, -юєш, недок., зумовити, -влю, -виш; мн. зумовлять; док., перех. 1) Бути причиною чого-небудь, викликати щось; спричиняти. 2) Будучи умовою існува... смотреть
-юю, -юєш, недок. , зумовити, -влю, -виш; мн. зумовлять; док. , перех. 1》 Бути причиною чого-небудь, викликати щось; спричиняти.2》 Будучи умовою існ... смотреть
несов. - зумовлювати, сов. - зумовити обусловливать, обусловить, определять, определить; предопределять, предопределить, предрешать, предрешить
【未】1) 规定, 限定, 决定; 制约2) 引起, 引出, 成为…原因, 使发生
спричиняти, викликати; (бути умовою) сов. обумовлювати.
астр.; матем.; физ. определять (обусловливать)
Forårsake, forutsette
зумо́влювати дієслово недоконаного виду
Förorsaka
Прычына
-юю, -юєш warunkować
განპირობება
прычына
прычына