НІЧ, но́чі, ж.Частина доби від заходу до сходу сонця, з вечора до ранку.Ніч, тиха, тепла літня ніч, стояла над землею, виблискуючи зорями, мліючи у сво... смотреть
без но́чі не туте́шній, ірон. Нікому не відомий, чужий для всіх. — Братова приймила приймака, а він без ночі не тутешній, прожив три дні, та й шукай вітра в полі (О. Гончар). вальпу́ргієва ніч, книжн. Гучна, весела гулянка. — Доброго ранку, Сашо! Як спалось? — Дякую, друже! Ніяк не спалось. А ти хіба спав? — Куди там спав! Сьогодні ж у нас вальпургієва ніч! (О. Гончар). варфоломі́ївська ніч, книжн. Жорстока розправа, масове підступне винищення політичних противників; кровопролиття. Тактика варфоломіївських ночей була властива гітлерівцям (В. Коптілов). від бі́лого сві́ту до те́мної но́чі. Від ранку до вечора; весь день. По селах від білого світу і до темної ночі знай гупали неугавно ціпи (Панас Мирний). глу́па ніч (пі́вніч). Пізній час ночі. Кажуть, що в глупу ніч буває така година, коли засипає все на світі (І. Нечуй-Левицький); Хай не святенниця, недоторка,— а так шалатися в глупу ніч! (Л. Костенко); Стужа осінньої глупої півночі Просто ступить не дає (П. Грабовський). день і ніч. Постійно, весь час. День і ніч палає доменна піч (З журналу). дні і (та) но́чі. Безперервно, постійно, безупинно, весь час. І знає, як дні і ночі Бомби граніт кришили (М. Нагнибіда); Матерів сувора доля: серце ниє дні і ночі (О. Гуреїв); Працюєм дні та ночі, Страшне трикляття, скільки в нас є мочі, Тчемо, тчемо! (П. Грабовський). дня́ми і ноча́ми. Висока, худа, .. вона днями й ночами гасала по селу, рознюхуючи новини (М. Чабанівський). з (від) ра́нку (ра́ння) до (са́мого) ве́чора (до сме́рку, до смерка́ння, дотемна́, до но́чі). Весь день; цілими днями, протягом довгого часу. Трудно буде в кузні день у день з ранку до вечора (А. Головко); Наче й мотаєшся по району з ранку до смерку, а все ж таки не косиш, не молотиш (І. Цюпа); (Шинкарка:) Крячуть, крячуть чорні галки з рання до смеркання; Брешуть, брешуть вражі хлопці, що є в них кохання (С. Руданський); Цілими днями сіялись крізь сіре сито осінні дощі, а коли їх не було, то над полем від ранку до самого вечора бродили тумани (О. Гончар); Під вогнем бійці на переправі, і на тій — на правій стороні теж вогонь від ранку до смеркання (І. Гончаренко); Ну, а нам з весною стільки діла! Ми в труді від ранку дотемна, Щоб, як ліс, озимина шуміла, Щоб, як військо, встала ярина (П. Дорошко); Білка сумочку свою Розстебнула у гаю І від рання до смеркання В сумку зносить харчування (М. Стельмах); З ранку до ночі бачу тв лю́ди ніч (по шматка́х) розібра́ли. Настав ранок; розвиднілося. — І де це ти, чоловіче, чапиш ото до такої пори? — незлобливо, більше з співчуттям, запитала вона.— Вже люди ніч розібрали, а ти ніяк з тою зборнею не розпрощаєшся... (А. Іщук); Коли місяц переплив через середину неба, Юрій Дзвонар .. вклонився гулянню: — Чуєте, добрі люди вже ніч по шматках розібрали, а півні нагогошуються, щоб ранок проспівати. То не час вам, сякі не такі, додому лепіти? (М. Стельмах). на ніч. Для використання вночі. — Повіриш, беру на ніч повний кисет і не вистачає,— поскаржився він, згортаючи цигарку завтовшки в гвинтівочний патрон (Григорій Тютюнник). недосипа́ти (недосипля́ти) / недоспа́ти (ноче́й), (і (та)) недоїда́ти / недої́сти (хлі́ба (шматка́ хлі́ба)). Довго і тяжко працювати, відмовляючи собі в найнеобхіднішому. (Кіндрат Антонович:) Хіба то безсовісно, що я недосипав ночей, недоїдав шматка хліба та все працював, щоб себе і сім’ю свою зарятувати від злиднів (М. Кропивницький); День і ніч Антон і Катерина недосипаючи та недоїдаючи, мов пекельні, товклися на своєму шматку поля (С. Чорнобривець); — Для кого ж я побиваюся?.. Хліба недоїдаю, ночей недосипляю?.. все ж для вас… для сім’ї (Панас Мирний).. ні дня ні но́чі кому, у кого. Хто-небудь дуже завантажений роботою, не має вільного часу. А працює було (матуся)! І мішка підіймає, і це, й те. І ні дня їй, ні ночі (А. Тесленко); — Де ж це мати бариться? — Їй завсігди (завжди) так — ні дня ні ночі,— старує Шурко.— Мабуть, і сьогодні прийде пізно (Ю. Мушкетик). як день, так ніч. Безперервно; весь час. Ось забудусь ненароком (Все я сам, як день, так ніч) І дивлюсь надійним оком На розвалену вже піч (П. Грабовський); Гнали кіньми як день, так ніч (Г. Хоткевич). як ніч. 1. Смутний, насуплений, похмурий. Хома ходив, як ніч, нічого й не говорив до Хими (М. Коцюбинський). 2. зі сл. п’я́ний. Дуже, надзвичайно. По обіді Хома з церковним регентом ішов селом п’яний як ніч і, притопуючи лакованим чоботом, горлав на всю вулицю (О. Довженко). як осі́ння ніч. Шляхтичі, п’яні як осіння ніч, насилу доплентались до повітки і попадали (І. Нечуй-Левицький).... смотреть
ніч (зменшено-пестливі — ні́чка, ні́ченька; народнопоетичне — ні́ченька-чарівни́ченька) — 1) частина доби від заходу до сходу сонця, з вечора до ранку; протилежне день; традиційно ділиться на три частини: перша триває від заходу сонця до опівночі; друга — до співу других півнів, третя закінчується зі сходом сонця; за народними уявленнями, ніч — мати сну та смерті; як сам захід сонця, так і настання ночі людина здавна сприймала з тривогою, тому й застерігають: «В ніч найтемнішу про сонце пам’ятай», а також сподіваються: «Ніч його понесла, ніч його й принесла» (маючи на увазі, очевидно, сонце); перед ніччю запобігали, називаючи її матір’ю: «Ніч-мати недасть погибати» (звідси й побажання «доброї ночі!», «надобра-ніч!»); нічна пора передусім для того, щоб добрим людям спати (адже кажуть: «Ніч на те, щоб спати», «Куди ніч, туди й сон»); разом з тим кажуть: «Ніч нікому не сприяє, хіба що злодію»; саме вночі розгулює нечиста сила (звідси застереження не проти ночі (під ніч) згадувати (згадуючи) і примовка вночі панують сови та сичі, тобто нечисті, зловісні птахи); та народ — філософ, тому й каже: «Ніч ночувати — не вік горювати», «Ніч прожене і ніч віджене», «Якби небуло ночі, то не знати б, що таке день»; з ніччю в народі пов’язано і ряд прикмет, — не ви кидай на вулицю проти ночі сміття — сваритимешся; «коли сонце закотилося», не починай цілої хлібини, — «господарство піде не на лад»; не віддавай на ніч позичених грошей, бо не будуть водитися; не давай проти ночі з хати ніяких речей; не залишай на ніч на столі ножа — «дідько заріже»; не виливай проти ночі воду з купелі; накривай питво та їжу на ніч, щоб не напаскудив туди нечистий; справа, розпочата вдень, з надходженням ночі може цілком відмінитися: «Мав уродитися чоловік, а вилупився чорт» або навпаки: «Мав вилупитися чорт, та півні заспівали, то вродилася дитина»; нічна пора асоціюється з темрявою, а, за Біблією, ніч — це і є те́мрява (див.); у П. Куліша: «Розкинеш темряву — і ніч настане»; разом з тим у народі помічено, — «що темніша ніч, то ясніші зорі», «як уночі ясно, то вдень буде пасмурно»; на неминуче закінчення ночі вказують образні вислови: «Люди ніч розбирають», «Птахи ніч розкльовують»; з нічною порою, особливо навесні, пов’язана також пора перших побачень, пора кохання, оспівана в народній творчості; ночі присвячено старовинний гімн-заклинання: «Ніч темна, ніч пишна, сидиш ти на коні буланому, на сідлі соколиному, замикаєш ти комори, дворища і хлівці, церкви й монастирі і київські престоли: замкни моїм ворогам губи і губища, щоки й пращоки, очі й праочі, щоб вони на мене зубів і очей не витріщали, гніву в серці не мали, щоб усе поважали і в добрих мислях мали» (за П. Чубинський). Хоч око виколь, така темная ніч (приказка); За солодкі ночі гіркі дні приходять (приказка — про ночі гріховного кохання); — Переховай мене, зелений байраче, Переховай хоч ніченьку голову козачу (пісня); 2) ніч під Вели́кдень див. Вели́кдень 2; 3) див. Страсна́ ніч; 4) день-і-ні́ч див. день 5; 5) ні́чка-петрі́вочка — коротка ніч у Петрі́вку (див.); 6) ніч ворожі́ння — ніч перед Новим роком, коли Всебог відкриває зоряне небо, Ясен-Місяць веде розмову з богом/богинею Колядою і зірками, тоді ж Коляда призначає кожній зірці новонароджену душу; треба в цю ніч бути обережним, бо злі духи веселяться до третіх півнів; молодь збирається на вечерю і проводить спільні гадання-ворожіння на майбутній рік, на «суджених-ряджених» (див. ще гада́ння); у цю ніч збирають зілля, яке зветься нечуйві́тер (див.). Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 399-400.... смотреть
НІЧ, но́чі, ж. Частина доби від заходу до сходу сонця, з вечора до ранку. Ніч, тиха, тепла літня ніч, стояла над землею, виблискуючи зорями, мліючи у своїй розкоші… (Мирний, IV, 1955, 57); У ніч глибоку переходить вечір, Дванадцять чуть ударів із Москви, І гімн летить величний понад світом (Рильський, III, 1961, 119); А вгорі вже блідли зорі: западала пізня ніч (Смолич, Мир.., 1958, 67); * Образно. Ніч історії — капіталізм, день історії — комунізм, і сонце його нестримно сходить сьогодні над нашою планетою (Мист., 5, 1961, 1); * У порівн. В Уласа очі були темно-карі, ясні та привітні, як весняна ніч (Н.-Лев., III, 1956, 295); Фрунзе став як ніч (Гончар, II, 1959, 434). ◊ Бі́лі но́чі див. бі́лий; Глу́па ніч див. глу́пий; Гороби́на ніч див. гороби́ний; День і ніч див. день; Дня́ми й ноча́ми див. день; До́бра ніч див. до́брий; До́брої но́чі — традиційне взаємне дружнє вітання перед настанням ночі або побажання перед сном. Побажай мені доброї ночі (Коцюб., III, 1956, 155); На́ ніч: а) для використання вночі. — Повіриш, беру на ніч повний кисет і не вистачає, — поскаржився він, згортаючи цигарку завтовшки в гвинтівочний патрон (Тют., Вир, 1964, 8); б) для проведення нічного часу, для здійснення вночі. Мабуть, побоялись [козаки] на ніч лишатися в слободі (Головко, II, 1957, 345); — Голова комбіду саме поїхав на ніч орати (Стельмах, II, 1962, 183); Не про́ти но́чі зга́дувати (зга́дуючи) див. зга́дувати; Ні дня, ні но́чі кому — хто-небудь дуже переобтяжений роботою. — Їй завсігди так — ні дня ні ночі, — старує Шурко. — Мабуть, і сьогодні прийде пізно (Мушк., Чорний хліб, 1960, 23); Ніч зорі́ти — не спати всю ніч; Ніч розібра́ти — про закінчення ночі. — І де це ти, чоловіче, чапиш ото до такої пори? — незлобливо, більше з співчуттям, запитала вона. — Вже люди ніч розібрали, а ти ніяк з тою зборнею не розпрощаєшся… (Іщук, Вербів-чани, 1961, 190); Ніч у ніч — кожної ночі; Носи́ти ніч за собо́ю див. носи́ти; Поля́рна ніч- частина року, протягом якої за полярним колом не сходить сонце; Про́ти но́чі — пізно ввечері, перед настанням ночі.— Куди ж ти оце йдеш проти ночі? — питаю я в його (Н.-Лев., III, 1956, 268); — Тьху! Куди його чорти несуть проти ночі (Стельмах, II, 1962, 176); У ніч — у простір, охоплений нічною темнотою. Вартує мати і чуло дивиться у ніч (Сос., II, 1958, 483); Вона ніби ждала його, відразу ж заспішила, вдяглася, замкнула двері, і вони рушили в ніч (Збан., Сеспель, 1961, 178); Упа́ла ніч на що — на якійсь території настала темнота. Упала ніч на табір (Довж., І, 1958, 256); Ці́лу (цілі́сіньку) ніч — протягом усієї ночі. Під тином сіла [мати] І ніч цілісіньку сиділа Та плакала (Шевч., II, 1953, 96); На другий день Раїса довідалась, що о. Василь спокійно проспав цілу ніч (Коцюб., І, 1955, 329). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 429.... смотреть
Nightза ніч — during the nightза ніч до — the night beforeми доїдемо за ніч — it will take us a night to get thereнас застала ніч — we were benighted (... смотреть
За солодкі ночі, гіркі дні приходять.Пересторога дівчатам, що за нічне кохання приходить гірке горювання.Мала нічка петрівочка, невиспалася наша дівочк... смотреть
ночі, ж. Частина доби від заходу до сходу сонця, з вечора до ранку. Глупа ніч. Горобина ніч. •• Вальпургієва ніч — розгульна вечірка. (Від назви поган... смотреть
ночі, ж. Частина доби від заходу до сходу сонця, з вечора до ранку. Глупа ніч. Горобина ніч.Вальпургієва ніч — розгульна вечірка. (Від назви поганськог... смотреть
【阴】 夜, 夜里, 夜间Ніч у ніч 每夜Цієй ночі 在这一夜里Цілу ніч 整夜◇ Білі ночі (极地的) 白夜; 极短的夜
(род. ночі) ночь ночами — (когда) по ночам ніч у ніч — (когда) каждую ночь не проти ночі згадуючи [згадувати] — (вводн. словосоч.) разг. не к ночи будь помянуто цієї ночі — в эту ночь; этой ночью цілу [цілісіньку] ніч — всю ночь (напролёт)... смотреть
імен. жін. родуночь¤ перша година ночi -- первый час ночи ¤ пiзньої ночi -- поздней ночью
[н'іч]ноч'і, зн. на н'іч і на н'іч, ор. н'іч':у, мн. ноч'і, ночей
[nicz]ж.nocвночі — nocą
Проміжок часу, коли Сонце перебуває принаймні на 18° нижче горизонту; н. передують сутінки, після н. — світанок; на полюсах триває півроку (полярна н.)... смотреть
проміжок часу, коли Сонце перебуває принаймні на 18° нижче горизонту; н. передують сутінки, після н. - світанок; на полюсах триває півроку (полярна н.).... смотреть
Ніч, но́чі, но́чі, ні́ччю, но́че! но́чі, ноче́й, ноча́м, ноча́ми
{ніч} но́чі, зн. на ні́ч і на́ ніч, ор. ні́ч:у, мн. но́чі, ноче́й.
ночі ż noc ~ у ~ co noc день і ~ we dnie i w nocy, dzień i noc
див. темрява
о. козацька мати; нічка, ніченька.
ніч іменник жіночого роду
Natt
Natt
Nat
Ноч
астр.; метеор. ночь
ღამე
ноч
ноч
ніч Воскресіння див. Великодня ніч
Убивство 30 VI 1934 з ініціативи А. Гітлера групи його противників усередині гітлерівського руху, переважно керівників СА, за нібито організований ними... смотреть
убивство 30 VI 1934 з ініціативи А. Гітлера групи його противників усередині гітлерівського руху, переважно керівників СА, за нібито організований ними державний переворот.... смотреть
поки (буду го мучив, ніч не повіст, де сховав тото, што фкрав)