БЕЗДО́МНИК розм. (той, хто не має житла, притулку); БЕЗХА́ТНИК розм., БЕЗХА́ТЧЕНКО розм. рідше (той, хто не має своєї хати); БЕЗПРИТУ́ЛЬНИК, БЕЗПРИТУ́Л... смотреть
БЕЗПРИТУ́ЛЬНИК, а, ч.Безпритульна, бездоглядна дитина.Ще не сходило сонце, як господарі яток та рундуків .. поспішали сюди з своїми товарами, щоб раніш... смотреть
імен. чол. роду, жив.розм.беспризорник
-а, ч. Безпритульна, бездоглядна дитина.
Waif, homeless child, homeless urchin, guttersnipe; stray child, wastrel
див. бездомний
【阳】 流浪儿, 孤儿
-а, ч. Безпритульна, бездоглядна дитина.
безприту́льник іменник чоловічого роду, істота
ім homeless child; waif
безпритульник, -а