ОТРУ́ЮВАЧ, а, ч., рідко.Те саме, що отру́йник.Отруювачі клали шматочки отруєної принади в нори з певністю, що вона потрапить гризунові в зуби (О. Донче... смотреть
ОТРУ́ЙНИК, ОТРУ́ЮВАЧ, ОТРУ́ТНИК рідше. Щоб досягти вінценосного отруйника, Гамлетові треба прибрати з дороги його сторожових псів (з журналу); Отруювач... смотреть
імен. чол. роду, жив.отравитель
-а, ч., рідко. Те саме, що отруйник.
-а, ч. , рідко.Те саме, що отруйник.
отру́ювач іменник чоловічого роду, істота рідко
физ. отравитель (вещество)
отруювач, -а