ПОЗИ́ЧЕНИЙ, а, е.Дієпр. пас. до позича́ти.Треба було [Давидові] .. гроші, позичені на коня, – тридцять карбованців, – оддати Чумакові (А. Головко);На к... смотреть
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до позичати. || позичено, безос. присудк. сл. || у знач. ім. позичене, -ного, с. Те, що взяли або дали в борг.
[pozyczenyj]прикм.1) pożyczony2) wypożyczony
-а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до позичати.|| позичено, безос. присудк. сл. || у знач. ім. позичене, -ного, с. Те, що взяли або дали в борг.
Пози́чений, -на, -не (від позича́ти)пози́чений, -на, -не (від позича́ти)
ад'єктиввід слова: позичатиодолженный
(у когось) taken on credit, borrowed; (комусь) lent
пози́чений дієприкметник