Смотреть больше слов в «Украинско-английском юридическом словаре»
ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДОКРЕ́МИТИ, млю, миш; мн. відокре́млять; док.1. що. Роз'єднуючи, розділяючи, брати частину від цілого.При збиранні ... смотреть
ВИЛУЧА́ТИ (про свійських тварин — виділяти зі стада), ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИ, РОЗЛУЧА́ТИ розм. — Док.: ви́лучити, відокре́мити, розлучи́ти. Коло воріт молодиц... смотреть
-юю, -юєш, недок., відокремити, -млю, -миш; мн. відокремлять: док., перех. 1) Роз'єднуючи, розділяючи, брати частину від цілого. 2) Розділяючи, відмеж... смотреть
-юю, -юєш, недок. , відокремити, -млю, -миш; мн. відокремлять: док. , перех. 1》 Роз'єднуючи, розділяючи, брати частину від цілого.2》 Розділяючи, від... смотреть
недок. відокремлювати, док. відокремитиto isolate, to insulate; to separate, to divide, to detach, to exclude (from); to siftвідокремлювати плевели від... смотреть
несов. - відокремлювати, сов. - відокремити 1) отделять, отделить; обособлять, обособить; (прерывать связь между кем-н., чем-н.) разобщать, разобщить; (изолировать от кого-н., чего-н.) уединять, уединить 2) (абстрагировать) отвлекать, отвлечь 3) грам. обособлять, обособить... смотреть
【未】1) 使分离, 使分开, 分出; 使疏远, 使互不往来; 使离群索居, 使孤独2) 使成为抽象的概念, 使…抽象化3) 语 使独立
відмежовувати, відділяти, відривати, від'єднувати, відсепаровувати; (від стовбура) відчахувати; (муром) розділяти; (одне від одного) відрізняти, розділяти; (від держави) відчужувати ; (лушпиння) лупити.... смотреть
(брати частину від цілого) відділяти, відривати, (ударяючи) відламувати, (колупаючи) відколупувати, (переривати зв'язок) від'єднувати, р. відлучати.
Відокре́млювати, -млюю, -млюєш; відокре́мити, -млю, -миш, -млять
відокре́млювати дієслово недоконаного виду
-юю, -юєш wyodrębniać, oddzielać
Разлучны
разлучны
разлучны