Смотреть что такое РУЇНА в других словарях:

РУЇНА

РУЇ́НА, и, ж.1. перев. мн. Залишки зруйнованої споруди, населеного пункту.Коли Андрій Волик проходив повз головний будинок погорілої сахарні, зі стін р... смотреть

РУЇНА

РУЇ́НА перев. мн. (залишки зруйнованої споруди, населеного пункту), РУЙНО́ВИЩЕ, ЗВА́ЛИЩЕ розм., ГРУЗ розм., РОЗВА́ЛИЩЕ розм. рідко, РУМО́ВИЩЕ заст., ПР... смотреть

РУЇНА

встава́ти / вста́ти з по́пелу (і руї́н). Відроджуватися, повертатися до життя. За домом у відступі ми сумували, за сміхом жінок і дівчат... Виходь, Батьківщино, ми з попелу встали, виходь переможців стрічать! (С. Голованівський). лежа́ти в руї́нах. Бути зруйнованим, ущент розбитим (про будівлі, населені пункти, місцевість і т. ін.). Січ лежить у руїнах, неначе давня Троя (І. Нечуй-Левицький); Він полишив у себе за плечима Європу, яка ще лежала в руїнах (П. Загребельний); А тридцятилітня війна у Європі, вона ж тільки щойно закінчилась, коли почалася наша національно-визвольна під проводом Богдана Хмельницького. Європа лежала в руїнах, собаки вили на попелищах (Л. Костенко). підніма́ти (підійма́ти, підво́дити, зво́дити і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, підвести́, звести́ і т. ін.) з руї́н (з по́пелу, із зга́рищ і т. ін.) що. Відбудовувати, відновлювати що-небудь зруйноване. Міста з руїн підводимо, Сади саджаєм людям (І. Нехода); Оту емтеес власними руками будував (Микола) — цеглинку до цеглинки. А після війни з руїн її зводив… (С. Журахович); Шахтар каже: — Ми самі були й будівельниками, підняли шахту з руїн (Ю. Яновський); Я словом, міцнішим сталі, Буду свій дім захищати, Живу я в новім кварталі, Що з попелу встиг підняти (З газети). підня́ти з по́пелу і руї́н. Здавалося, потрібно буде багато десятиріч, щоб підняти країну з попелу і руїн, загоїти тяжкі рани (З газети). підніма́тися (підійма́тися, підво́дитися і т. ін.) / підня́тися (підійня́тися, підвести́ся і т. ін.) з руї́н (з по́пелу, із зга́рищ і т. ін.). Відбудовуватися, відроджуватися. Один за одним піднімалися з руїн заводи, шахти, залізниці (З газети). підня́тися з руї́н і по́пелу. Сплюндрований колись фашистами, піднявся з руїн і попелу Київ — квітуче місто над Дніпром-Славутичем (З газети).... смотреть

РУЇНА

-и, ж. 1) перев. мн. Залишки зруйнованої споруди, населеного пункту. || розм. Будівля, що перебуває у надзвичайно занедбаному стані. || перен. Те, що ... смотреть

РУЇНА

Історіографічна назва періоду громадянських воєн та інтервенцій в Україні (1658-86); часи гетьманування І. Виговського, Ю. Хмельницького, П. Тетері, І.... смотреть

РУЇНА

-и, ж. 1》 перев. мн. Залишки зруйнованої споруди, населеного пункту.|| розм. Будівля, що перебуває у надзвичайно занедбаному стані.|| перен. Т... смотреть

РУЇНА

[rujina]ж., мн. руїниgruz, pl gruzy, ruina, pl ruiny

РУЇНА

(лат. — обвалище) Залишки старовинної будівлі. Мала місце: ~ штучна — павільйон у парку у вигляді живописних залишків напівзруйнованої споруди. Був поширений в романтичну епоху, часи захоплення античною давниною і середньовічними замками.... смотреть

РУЇНА

руйновище, румовище; (у країні) розвал, розруха; (економіки) занепад, розор; (дія) руйнування, руйнація, знищення; мн. РУЇНИ, (замку) рештки, залишки.... смотреть

РУЇНА

імен. жін. родуруина

РУЇНА

Ruin, wreckруїни — мн. ruins

РУЇНА

【阴】1) 废墟, 遗迹2) 毁灭, 崩溃

РУЇНА

1) руина, развалина; (разруха) развал 2) (состояние) разорение

РУЇНА

Руї́на, -ни; руї́ни, руї́н

РУЇНА

-и ż ruina ~ людини wrak człowieka

РУЇНА

руї́на іменник жіночого роду

РУЇНА

ნანგრევი

T: 144