Смотреть больше слов в «Украинско-английском юридическом словаре»
СКЛАДА́ТИ, рідко ІСКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СКЛА́СТИ, рідко ІСКЛА́СТИ, складу́, складе́ш, док., що і без дод.1. Розміщувати що-небудь у певному пор... смотреть
ДОДАВА́ТИ (виконувати математичну дію додавання), СКЛАДА́ТИ, ПРИБАВЛЯ́ТИ розм., ПРИПЛЮСО́ВУВАТИ розм.; ПРИРАХО́ВУВАТИ (рахуючи). — Док.: дода́ти, скла́... смотреть
віддава́ти (кла́сти, склада́ти) / відда́ти (скла́сти) (земни́й (низьки́й, поясни́й)) поклі́н (уклі́н) кому і без додатка. 1. Кланятися, поклонятися. Які чуття із мрій напівзабутих плачем вставали в синій далі гін, коли земний віддаючи поклін, вони торкались рук його закутих! (А. Малишко); Не молилася за мене, поклони не клала моя мати; а так собі мене повивала (Т. Шевченко); Пішли усі поклони Йому віддати — Волхви, царі і вбогі пастухи (Леся Українка); Побачивши гостя, матушка зразу ж здригнулася всередині і по-чернечи віддала поясний уклін (М. Стельмах); Вийшла дівчина на кін, глянувши привітно в залу, склала всім низький уклін (С. Воскрекасенко). 2. кому, чому. Виражати почуття глибокої поваги, пошани, схилятися перед ким-, чим-небудь. Народе! Я кладу земний уклін твоєму полю і твоєму дому! (М. Рильський); Кавказу вартовий, Казбеку, Тобі складаю я поклін (М. Зеров). згорта́ти (склада́ти) / згорну́ти (скла́сти) ру́ки. 1. Переставати щось робити, ставати пасивним. Старість білим волосом припорошила його голову, але він не згортав рук, не кидав праці (М. Коцюбинський); Зінька взяла кухоль і, обхлюпуючи руки над цеберкою, сказала через плече: — Бачите — не сиджу, не згорнула ж руки (А. Головко). 2. тільки док. Умерти. — Боже мій! Як же він житиме?.. Ще таки хоч поки я (мати) це ворочаюсь (пораюсь), біля печі хоч, а згорну я руки? (А. Тесленко). згорну́ти ру́ченьки. Ой, як я прийду, Тебе не застану, Згорну я рученьки, Згорну я біленькі Та й нежив я стану (Пісні та романси..). скла́сти ру́ки на гру́дях. Як складу на грудях руки, За тюрмою на шпилі, Під хрестом (ознака муки) Поховайте у гіллі (П. Грабовський). прино́сити (склада́ти) / принести́ (скла́сти) на ві́вта́р (на олта́р) чого, чий, що, уроч. Віддавати, не шкодуючи, найдорожче в ім’я великої мети, суспільних ідеалів тощо. У передсмертній записці вони (герої-панфіловці) писали: «Ми приносимо своє життя на олтар Вітчизни» (З газети); Тобі (Україні) несу я сили всі, що маю; І працю тиху, і мої пісні На вівтар твій побожно я складаю (В. Самійленко). склада́ти / скла́сти (рідко зложи́ти) збро́ю. 1. Припиняти збройні дії, переставати воювати. Курсанти з кулеметами вже оточували ніжинців.— Іменем Реввійськради Республіки наказую скласти зброю (О. Довженко). 2. Відмовлятися від будь-яких дій, не опиратися, визнаючи перевагу когось, чогось над собою або відступати перед труднощами. На його запитання Ліда реготала й кокетливо докоряла, що погано не довіряти своїй вірній кізоньці. Сохацький складав зброю і вірив їй. Вірив, бо хотів вірити (Л. Дмитерко); Сповнений енергії, рішучості й мужності, Зубін звик ніколи не складати зброї (П. Загребельний); Хто ж він, цей далекий учитель, який зложив свою зброю перед глухою стіною догматизму, начотництва, ідеологічного пристосуванства? (М. Хвильовий). склада́ти / скла́сти вину́ на кого. Несправедливо звинувачувати кого-небудь у чомусь. — Бач, десь там двір злодії обікрали,— ніхто не міг на їх напасти слід, тож шандарі вину на мене склали (І. Франко). склада́ти / скла́сти до ніг кому. Виявляти покору кому-небудь, залежність від кого-небудь. Вірно складаю до ніг тобі дань дивування й покори (М. Зеров). склада́ти / скла́сти ду́мку про кого—що. Уявляти, думати що-небудь про когось, щось. Борис Савович, той мовчун у морському кітелі, нарешті теж втрутився в розмову.— Ми не бюрократи,— сказав суворим тоном,— не з паперів складаєм про тебе думку (О. Гончар). скла́сти / склада́ти го́лови (життя́, кістки́, ко́сті). Загинути, вмерти. У львівській цитаделі (за pоки фашистської окупації) склали голови багато поляків, чехів, французів (П. Інгульський); І скінчиться його довічна мандрівка, і складе він .. свої старі натруджені кістки (М. Коцюбинський); За цю насмішку свої кості складеш (М. Стельмах); Кричали за святую Русь, а виявились просто ландскнехтами, найманим військом, що з чужою зброєю в руках, з чужими радниками при штабах складали свої голови в боях за чуже (О. Гончар). скла́сти голі́воньку. (Цар:) Ти вчинив по-молодецькому, Удалий боєць та купецький син, Що сказав усе ти по совісті. Сам же йди по-молодецькому на високеє місце лобнеє, Склади свою буйную голівоньку (Переклад за ред. М. Рильського).... смотреть
і рідко іскладати, -аю, -аєш, недок. скласти і рідко іскласти, складу, складеш, док., перех. і без додатка. 1) Розміщувати що-небудь у певному порядку... смотреть
і рідко іскладати, -аю, -аєш, недок. скласти і рідко іскласти, складу, складеш, док. , перех. і без додатка.1》 Розміщувати що-небудь у певному пор... смотреть
док. скласти1) to put (to lay) together; (вдвоє) to double up; (парасоль) to furl; (тканину, папір та ін.) to fold; (докупи) to pile; (меблі, майно) to... смотреть
несов. - складати, сов. - скласти 1) складывать, сложить; укладывать, уложить (во что-н., на что-н.); метать, смётывать, сметать (сено, солому и т.п.); сжимать, сжать (губы, пальцы и т.п.) скласти зброю — перен. сложить оружие складати руки — а) (прекращать работу) складывать, сложить руки; б) сов. перен. разг. умереть 2) (соединять отдельные части в единое целое - о механизмах, машинах и т.п.) собирать, собрать; складывать, сложить (стену, печь и т.п.); (слово, фразу и т.п.) составлять, составить 3) (создавать литературное или музыкальное произведение) сочинять, сочинить; слагать, сложить (песню, стих и т.п.); (деловые бумаги - обычно) составлять, составить; (договор) заключать, заключить 4) (деньги, имущество) копить, накоплять, накопить, скоплять, скопить, разг. сколачивать, сколотить 5) (экзамены) сдавать, сдать, держать, выдерживать, выдержать 6) тип. набирать, набрать 7) мат. складывать, слагать книжн.; сложить 8) (создавать что-н. из отдельных частей; представлять собой что-н.) составлять, составить, образовывать, образовать • - складати провину - складати клятву - складати присягу - складати подяку - не скласти ціни... смотреть
【未】1) 整齐地放在一起, 叠起来, 摞起来, 垛起来Складати зброю 转 放下武器Складати руки 袖手旁观; 转 口 撒手而去(喻死去)2) 组成; 搭成; 组装成3) 编写成, 创作成(文艺作品﹑ 文件等)4) 积蓄, 积累(钱财)5) 通过(考试)Складати фі... смотреть
[składaty]дієсл.1) pakować (układać)пакуватися — pakować sięпакувати валізку — pakować walizkę2) składaćскладатися з двох частин — składać się (z dwóch... смотреть
(речі) збирати; (папір) згортати; (на що) класти; (до ніг) покладати; (жертву) приносити; (машини) монтувати; (склади) читати; (іспит) тримати, здавати; (твір) компонувати, писати; (словник) укладати; (копійку) збивати, НАГРОМАДЖУВАТИ; (текст у друк) набирати; (числа) додавати; (вирок) виносити; (покази) давати; (присягу) приймати; (надію) покладати; (уявлення) виробляти; (на кого) перекладати; (колектив) утворювати, формувати; (рівняння) МАТ. записувати.... смотреть
техн.; физ. монтировать (собирать), набирать (печатая), техн. складывать, собирать (машину, механизм), матем.; техн.; физ. составлять, укладывать (складывать, упаковывать)... смотреть
-аю, -аєш składać, układać ~ двигуна składać silnik ~ іспит zdawać egzamin ~ договір zawierać umowę ~ вірші układać wiersze zob. скласти
Sammansätta; summera, sammanräkna; utgöra; dikta; komponera
(в одне місце) укладати, пакувати, (докупи) згортати, (іспити) здавати.
Sammensette; summere; utgjøre; dikte, forfatte
Sammensætte; summere; udgøre; forfatte
Пакладацьукладаць
Склада́ти, -да́ю, -да́єш; скла́даний
склада́ти:◊ скла́дати кондолє́нції → "кондолєнція"
склада́ти дієслово недоконаного виду рідко
დალაგება; შედგენა; შეკრება
пакладацьукладаць
пакладаць укладаць
constitute
Становити 10%
(про щось) note a bill
набирать в подбор
Створювати враження
Створювати враження
набирать вразрядку
make up the average (v.).
lay down arms
make the house
приносить, принести клятву
sit a competitive examination
draw up a list
abdicate, abnegate powers
relinquish duties (v.).
(кому); приносить, принести благодарность (кому)
кланятися
adjure, make oath, objuratione, tender an oath
приносить, принести присягу
(на кого); перелагать, переложить [разг. валить, сваливать, свалить] вину (на кого)
impanel a jury