ВИБИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́БИТИ, б'ю, б'єш; мн. ви́б'ють; наказ. сп. ви́бий; док.1. що і без прям. дод. Відокремлювати ударами від чого-небудь; п... смотреть
ВИЛА́МУВАТИ (про двері, вікно тощо — натискуючи, ударяючи, відокремлювати від чого-небудь), ВИВА́ЛЮВАТИ, ВИСА́ДЖУВАТИ, ВИПИРА́ТИ, ВИБИВА́ТИ, ВИДА́ВЛЮВА... смотреть
вибива́ти (би́ти) дрижаки́ (дріб). Дуже тремтіти від холоду, нервового напруження і т. ін. Його щелепи зрадницьки вибивають дріб (З. Тулуб); — Не бийте дрижаків, бо в Петрівку замерзнете,— хоче якось втішити її вчитель (М. Стельмах); // перен. Дуже боятися чогось. — А вам не страшно? — Та поки що дрижаків не вибиваю (М. Стельмах). вибива́ти / ви́бити (ви́гнати) дур (ду́рощі, ду́рість) з кого—чого. Суворими заходами впливати на кого-небудь, відучуючи від чогось (перев. поганого, осудливого). — Повірте мені, любий прапорщику, всі вони одним миром мазані: і злодії та бунтівники, і різні там вольтер’янці та автори пашквільних (пасквільних) віршиків. Але ми з них швидко дурість вибиваємо (З. Тулуб); — Виб’ємо з тебе дур! — крикнув Кузьменко і, ковтнувши міцної горілки, взявся за канчук (З. Tулуб). вибива́ти / ви́бити (дур (ду́рощі)) з голови́, без додатка. Після того випадку Максим наче трохи вгамувався. А тут армія, де вибивають дур з голови (інші просилися, щоб додому поближче, Максим же на запитання, де бажає служити, сказав, що на Курилах, — дальшого місця просто не знав) (А. Дімаров); Хоч би хто женився на ній та дурощі з голови трохи вибив (Ю. Збанацький); “Не ви мені, а я собі виберу пару”, — затялася (Орина) на своєму, і ні прохання, ні погрози, н вибива́ти / ви́бити ґрунт з-під ніг чиїх, у кого. Позбавляти кого-небудь упевненості, підтримки, опори в чому-небудь. Черговий по станції, дідок з пишними сивими вусами, пильно і підозріло глянув на Миколу .. — Що, відпустку дали? Він (Микола) міг би обійтись і без пояснень, але перше ж пряме запитання чергового якось одразу вибило ґрунт з-під його ніг (Д. Ткач). вибива́ти / ви́бити з ко́лії кого і без додатка. 1. Порушувати узвичаєний хід чого-небудь, чийсь спосіб життя. — Це вибивало з колії, вносило в роботу плутанину й безладдя (В. Попов); Позбавити людину її професії.., се значить вибити з колії (Леся Українка); Смерть моєї матері .. остаточно вибила мене з колії і змусила подумати про дальше своє влаштування (Б. Антоненко-Давидович); Війна всіх вибила з колії (О. Дмитренко); // зі сл. життя. Робити ускладненим, ненормальним. Часом у думці Іринка сердилася на Артема за те, що він сколихнув, вибив її життя з колії (М. Ю. Тарновський). ви́рвати з ко́лії. А між тим сталася в Стебнях новина. І то така, що на много літ вирвала село та й багато других сіл зі звичайної життєвої колії (Г. Хоткевич). 2. Робити кого-небудь непрацездатним, неспроможним виконувати щось. Сповіщення про те, що Олег пропав безвісти, було для неї страшним нещастям і надовго < вибива́ти / ви́бити з рук чиїх, кого. Позбавляти когось чого-небудь. Як не прагнули заздрісники принизити професора, але нікому з них так і не вдалося вибити з його рук владу над молоддю (З журналу). вибива́ти / ви́бити з сідла́ кого. 1. Позбавляти кого-небудь певного становища, упевненості в собі і т. ін. Недовго, дуже недовго правив селом Мушатешті примар Меліжару. Невпинна хвиля народного гніву вибила його з сідла (М. Чабанівський). 2. Позбавляти кого-небудь сили; робити кого-небудь кволим, немічним, непрацездатним. — Так що: до матері на побивку, значить? Товариш сипняк, кажеш, вибив із сідла? — Вибив, проклятий (О. Гончар); — А що — я таки старий козак,— орлом глянув дядько Іван,— і мене поки не так просто вибити з сідла, одначе сили тануть, як сніг на сонці (З газети). вибива́ти / ви́бити клин кли́ном. Ліквідовувати, усувати наслідки чого-небудь тими ж засобами, якими вони викликані, спричинені. — Так, я хотіла відсвяткувати його (день народження) саме тут. — От і добре, — сказала Дарина, — це правильно, — починати знайомство й нову роботу зі свята.— Настрій, правда, у нас не дуже святковий,— зауважив Коваль,— але воно буде, мабуть, найкраще клин клином вибивати (В. Собко); Мабуть, і години не продрімав Друзь перед світанком. Усе ніяк не міг упоратися зі збудженням після розмови з Черемашком. Щоб вибити клин клином, сходив був до жіночого відділення (Ю. Шовкопляс). вибива́ти / ви́бити ко́зирі (ко́зир) з рук чиїх, кого. Позбавляти кого-небудь вигідної для нього можливості здійснити свої плани чи наміри. — І ти, чоловіче, в таку пору не сумніваєшся садити жоржини? — намагається стримати свій характер і водночас приголомшити Мірошниченка.— Вони — пам’ять про моїх дітей,— тьмариться широке обличчя Мірошниченка. І цим одразу вибиває козирі з рук Кульницького (М. Стельмах); Та хто ж це співає?.. Певно, це викликали з самого Києва артистів, щоб вибити з її рук козир, щоб відтиснути на задній план (М. Ю. Тарновський). вибива́ти зуба́ми чечі́тку (третяка́). Дрижати, клацаючи зубами (перев. від холоду або переляку). — Ти Гната безп’ятого кликав? — питається біс.— Я! — відповів Терентій, посміхнувся над силу, а сам так зубами чечітку вибиває, що аж вихилитуються вони (М. Стельмах).... смотреть
-аю, -аєш, недок., вибити, -б'ю, -б'єш; мн. виб'ють; наказ. сп. вибий; док. 1) перех. Відокремлювати ударами від чого-небудь; поштовхами викидати, вил... смотреть
-аю, -аєш, недок. , вибити, -б'ю, -б'єш; мн. виб'ють; наказ. сп. вибий; док. 1》 перех. Відокремлювати ударами від чого-небудь; поштовхами викидати,... смотреть
недок. вибивати, док. вибити1) to knock out; (м'яч) to kick out; (двері та ін.) to break (in)вибивати вершника з сідла — to unhorse a riderвибивати вор... смотреть
несов. - вибивати, сов. - вибити 1) выбивать, выбить; (ударами извлекать) выколачивать, выколотить, разг. вышибать, вышибить очі вибивати — перен. колоть глаза 2) (очищать от пыли) выбивать, выбить, колотить, выколачивать, выколотить 3) (траву, посевы) выбивать, выбить; (скотом) травить, потравить; (ногами) вытаптывать, вытоптать; (сов. - градом, дождём - обычно) побить 4) (уничтожать) избивать, избить; перебить мног. 5) (только сов.: нанести удары) избить, разг. поколотить 6) (только сов. - о часах) пробить 7) (выстукивать) выбивать, выбить вибивати тропака — выбивать [разг. откалывать] трепака 8) (перен. получать путём принуждения) разг. выколачивать, выколотить 9) текст. набивать, набить; выбивать, выбить... смотреть
(косу) виклепувати, виклепати, повиклепувати, мантачити, вимантачувати, вимантачити, повимантачувати, змантачувати, позмантачувати, намантачувати, нама... смотреть
【未】1) 打出, 击出; 打掉, 打下来Вибивати двери 敲开门2) 逐出, 驱走Вибивати противника 赶走敌人Вибивати з голови 驱开(某一念头)3) 敲出(声音)Вибивати такт 敲击拍节4) 转 口 敲诈, 勒索◇ Вибивати (в... смотреть
(килим) витріпувати; (з фортеці) виганяти; (зізнання) вимушувати; (градом) витолочувати, док. витовкти; (людей) ВИНИЩУВАТИ; (години) відстукувати; (гопака) танцювати; (такт) відраховувати; (крок) карбувати; (медаль) викарбовувати; док. ВИБИТИ, побити.... смотреть
[wybywaty]дієсл.wybijać
техн.; физ. выбивать, выколачивать, колотить (выколачивать), набивать (узор на ткани), печатать (на ткани)
вибива́ти дієслово недоконаного виду
(з когось) tap for money
extract a confession, extract an involuntary confession
докоряти
beat out evidence, extort evidence