Смотреть что такое ВИКОНАВЕЦЬ в других словарях:

ВИКОНАВЕЦЬ

рос. исполнитель будь-яка особа (підприємство, організація, фірма), що виконує роботу або послуги на замовлення чи за завданням іншої особи, підприємс

ВИКОНАВЕЦЬ

1) исполнитель виконавець ролі — театр. исполнитель роли судовий виконавець — юр. судебный исполнитель 2) производитель виконавець робіт — производ

ВИКОНАВЕЦЬ

выканавец

ВИКОНАВЕЦЬ

выканавец

ВИКОНАВЕЦЬ

აღმსრულებელი; შემსრულებელი

ВИКОНАВЕЦЬ

співак або музикант - інструменталіст, який виконує музичний твір або партію в опері, оркестрі, хорі тощо.

ВИКОНАВЕЦЬ

-вця, ч. 1》 Той, хто виконує яке-небудь завдання, здійснює що-небудь.2》 Той, хто виконує музичний, літературний та інший твір або певну роль у театра

ВИКОНАВЕЦЬ

наук.; техн. производитель (исполнитель)

ВИКОНАВЕЦЬ

викона́вець іменник чоловічого роду, істота

ВИКОНАВЕЦЬ

(у кримінальному праві)особа, яка безпосередньо вчинила злочин. англ. executor (in criminal justice); нім. Exekutor m -s, -toren (im Strafrecht); угор

ВИКОНАВЕЦЬ

-вця m wykonawca

ВИКОНАВЕЦЬ

виконавець ім. performer, executor;судовий \~ officer of justice / law-enforcement officer.

ВИКОНАВЕЦЬ

виконувач, як ім. виконуючий; (на сцені) артист; (вироку) екзекутор, кат; (злочину) г. справець; (чужої волі) сліпе знаряддя, посіпака, цербер.

ВИКОНАВЕЦЬ

імен. чол. роду, жив.1. той, хто виконує яке-небудь завдання, здiйснює що-небудь2. той, хто виконує музичний, лiтературний та iнший твiр або певну рол

ВИКОНАВЕЦЬ

{виекона́веиц} -а́ўца, ор. -а́ўцеим, м. (на) -а́ўцеиві/-а́ўцу, мн. -а́ўці, -а́ўціў.

ВИКОНАВЕЦЬ

-вця, ч. 1) Той, хто виконує яке-небудь завдання, здійснює що-небудь. 2) Той, хто виконує музичний, літературний та інший твір або певну роль у театра

ВИКОНАВЕЦЬ

Project Officer {EBRD}; contractor executor; executing agency {UNDP}.

ВИКОНАВЕЦЬ ДУХІВНИЦІ

personal representative, executor, legal representative

ВИКОНАВЕЦЬ РОБІТ

производитель работ

ВИКОНАВЕЦЬ РОБІТ

(виконроб) construction manager.

T: 152 M: 12 D: 3