ВИНУВАТИЙ

(ім.) guilty man, guilty

Смотреть больше слов в «Украинско-английском юридическом словаре»

ВИНЯТКОВА ЖОРСТОКІСТЬ →← ВИНУВАТЕЦЬ

Смотреть что такое ВИНУВАТИЙ в других словарях:

ВИНУВАТИЙ

-а, -е.1》 Який вчинив що-небудь погане, скоїв злочин, провинився у чомусь.|| Який є причиною чого-небудь.|| у знач. ім. винуватий, -того, ч. Той,

ВИНУВАТИЙ

винува́тий 1 прикметник винний винува́тий 2 іменник чоловічого роду, істота винуватець

ВИНУВАТИЙ

-а, -е. 1) Який вчинив що-небудь погане, скоїв злочин, провинився у чомусь. || Який є причиною чого-небудь. || у знач. ім. винуватий, -того, ч. Той, х

ВИНУВАТИЙ

винний

ВИНУВАТИЙ

დამნაშავე, ბრალეული

ВИНУВАТИЙ

winny (w przewodzie sądowym)

ВИНУВАТИЙ

прикм (винний) culpable; guilty (of) ім (особа, що вчинила провину, проступок, злочин) guilty person; (сторона, що не виконує зобов'язань) defaulter

ВИНУВАТИЙ

пра́вий і винува́тий. Усі без винятку (про кого-небудь); кожен. — Куля лукава: кладе правого й виноватого (винуватого) (П. Куліш); Тимашов ловить право

ВИНУВАТИЙ

1) виноватый 2) предик. разг. должен

ВИНУВАТИЙ

ад'єктив1. який вчинив що-небудь погане, зробив злочин2. в якому виражається усвiдомлення вини, провини3. який має боргвиноватый¤ винуватий у скоєннi

T: 204 M: 4 D: 3