Смотреть что такое ДУАЛІЗМ в других словарях:

ДУАЛІЗМ

ДУАЛІЗМ (від лат. dualis - подвійний) - філософська позиція, що виходить із визнання подвійності (двоїстості, бінарності) субстанцій, або першоначал світу (духа і матерії); рівнів пізнання (напр. , трансцендентального та емпіричного), морально-етичних начал (добра і зла). Термін "Д." увів нім. філософ Вольф для позначення метафізичної протилежності духовного і матеріального. Ранньою формою онтологічного Д., що ґрунтується на визнанні двоїстого характеру субстанцій, є метафізичний Д. Платона, згідно з яким лише ідеям притаманне істинне існування. Від нього радикально відрізняється хибне, недосконале існування людства, яке можна порівняти з перебуванням людини в печері, де вона в змозі осягнути лише тіні об'єктів на її стінах. У філософській метафізиці Платона окреслено також дуалістичне співвідношення добра і зла, бо істинний світ ідей ототожнюється з добром, а недосконалий, хибний - із злом. Онтологічний Д. субстанцій виразно представлений у філософському вченні Декарта (протиставлення субстанції, яка мислить res cogitans, та субстанції тілесної res extensa). Одним із виявів революції у філософії, яку здійснив Кант, є перенесення ним Д. із метафізичного ґрунту на ґносеолоґічний. Для його філософії характерним є не дуалістичний поділ субстанцій, а Д. формального і матеріального, трансцендентального й емпіричного, аналітичного і синтезуючого елементів досвіду. Кроком до подолання цього Д. у філософії Канта є введення ним синтетичних апріорних суджень. У різних релігійних вченнях і концепціях Д. виявляється у протиставленні надприродного, трансцендентного, горішнього - долішньому, природному, що піддається чуттєвому, земному сприйняттю. Формою Д. є також абсолютне розмежування добра і зла (парсизм, неоконфуціанство, маніхейство, павлікіанство, богомільство та ін. ).... смотреть

ДУАЛІЗМ

-у, ч. 1) філос. Вчення, яке вважає, що в основі всесвіту лежать два начала (дві субстанції): духовне, ідеальне і тілесне, матеріальне, які заперечуют... смотреть

ДУАЛІЗМ

(від лат. dualis - подвійний) - 1. Д. гармонічний - подвійність основ гармонії, що полягає в єдності двох протилежних ладів мажору і мінору. 2. Д. інтервалів - акустична подвійність інтервалів, утворених різними видами альтерації (напр., до - фа-дієз, до - соль-бе-моль і т.д.).... смотреть

ДУАЛІЗМ

-у, ч. 1》 філос. Вчення, яке вважає, що в основі всесвіту лежать два начала (дві субстанції): духовне, ідеальне і тілесне, матеріальне, які заперечую... смотреть

ДУАЛІЗМ

дуалі́зм (від лат. dualis – двоїстий) 1. Вчення, яке виходить з визнання двох першоначал світу – ідеального й матеріального (духу і матерії). Протилежне – монізм. 2. Двоїстість, роздвоєність чогось.... смотреть

ДУАЛІЗМ

дуалізм; ч. (лат, двоїстий) 1. Вчення, яке виходить з визнання двох першоначал світу - ідеального й матеріального (духу і матерії). Протилежне - монізм. 2. Двоїстість, роздвоєність чогось.... смотреть

ДУАЛІЗМ

У філософії погляд, який допускає одночасне існування у Всесвіті 2 окремих і незалежних один від одного першопочатків, ск. матерії та духу, тіла і душі... смотреть

ДУАЛІЗМ

у філософії погляд, який допускає одночасне існування у Всесвіті 2 окремих і незалежних один від одного першопочатків, ск. матерії та духу, тіла і душі, добра і зла.... смотреть

ДУАЛІЗМ

[dualizm]ч.dualizm

ДУАЛІЗМ

філос.dualism

ДУАЛІЗМ

Dobbelthed, dualisme, dualitet

ДУАЛІЗМ

lat. dualismдуализм, двойственность

ДУАЛІЗМ

Двоїстість, роздвоєність

ДУАЛІЗМ

Дуалі́зм, -му, -мові

ДУАЛІЗМ

Dualisme, dualitet

ДУАЛІЗМ

дуалі́зм іменник чоловічого роду

ДУАЛІЗМ

Дуализм, двойственность

ДУАЛІЗМ

филос. дуализм

ДУАЛІЗМ

физ. дуализм

ДУАЛІЗМ

дуалізм, -у

ДУАЛІЗМ

დუალიზმი

ДУАЛІЗМ -У

імен. чол. роду, тільки одн.філос.дуализм

T: 245